У нашій країні рис, ріпак, пшениця та інші сільськогосподарські культури є основними виробничими районами, ринок сушарок в основному призначений для низькотемпературних циркулюючих продуктів. З широкомасштабним розвитком потреб сільськогосподарського виробництва в майбутньому з’явиться нова тенденція щодо великотоннажного, багатовидового сушильного обладнання.
Прискорення просування зерносушильного обладнання та мінімізація втрат зерна, що зберігається, є не лише важливим засобом забезпечення високої врожайності та високих культур, стабілізації загального виробництва зерна та збільшення доходів фермерів, а й важливим засобом забезпечення якості продуктів харчування .
З поступовим розширенням державного субсидування сільськогосподарської техніки, зерносушильного обладнання необхідно збільшити інвестиції.
З одного боку, використання сховищ харчових продуктів як носія, використання існуючих місць, розширення сушильного обладнання на державну зернобазу сприяє збільшенню масштабів сушіння та використання обладнання; сприяють великій кількості харчових продуктів екстреної допомоги; сприяє управлінню державними активами; Держава береться за джерело зерна; для харчових техніків добре використовувати свій досвід у сушінні та тестуванні резерву для забезпечення національної продовольчої безпеки.
З іншого боку, держава якнайшвидше оприлюднила політику субсидування сушильних потужностей, збільшила обсяг дотацій на сільськогосподарську техніку, заохотила соціальне залучення коштів і вирішила проблему сушіння зерна завдяки масштабній передачі землі. У той же час бізнес сушарок має збільшити технічний внесок, дослідження та розробки для кращої якості, надійності використання, енергозбереження, простоти експлуатації, доступних універсальних моделей, щоб досягти «багатоцільового» для покращення ефективності використання сушарки, просування розвиток механізації сушіння.
Час розміщення: 14 січня 2016 р